***

старий чоловік тримав у аптечці море
колись він повз по нього в пісках
і кожна піщинка тоді насміхалася
та врешті старий зміг набрати його
повну аптечку

уві сні він забув якось на дорозі сандалі
він намагався прокинутись
але вони не вертались
вони не чули скрипіння його зубів
вони не бачили його шелесту
і лише море солодко хлюпало в аптечці
на його поясі

тоді старий чоловік придумав собі життя
без сандалів і навчився ходити вві сні
він по глевкому дну
бо в аптечці все море сховав
і воно його лікувало
коли повіки вчергове зраджували

дихання його стискалося і зникало
наче риби що цілуються на плаву
чи люди що помирають стоячи
наприкінці горизонту