ніч ламається об твої очі
червоними лінійками на парканах
куди ти куди ти втекла
усмішко моя розорена
глянь на це поле іржавими
кіньми витоптане глянь на
цю твань що застигла на
половині слова
обійми мене так
щоб земля під ногами
замовкла щоб
коли буде страшно не
хотілося рвати одяг
я дозволяю тобі розфарбовувати лінійки в
червоне
я дозволяю тобі спати вночі очі не
розтуляючи
Немає коментарів:
Дописати коментар